Смілянський форум

Ласкаво просимо

* Погода 
* Правила   * Учасники
* Вхід   * Реєстрація
Об'яви форума

Смілянський форум засвідчує свою підтримку українському народу. Ми засуджуємо дії російської влади, що нахабно ввела свої збройні сили на територію України.
Ми єдина, незалежна держава і вторгнення на нашу територію - це порушення суверенності України.
Слава Україні !


Сьогодні: 17 Листопада, 2018 14:16

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 85 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 18 Грудня, 2012 0:46 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Агния Барто

ДЕЛО БЫЛО В ЯНВАРЕ

Дело было в январе,
Стояла ёлка на горе,
А возле этой ёлки
Бродили злые волки.

Вот как-то раз
Ночной порой,
Когда в лесу так тихо,
Встречают волка под горой
Зайчата и зайчиха.

Кому охота в Новый год
Попасться в лапы волку?!
Зайчата бросились вперёд
И прыгнули на ёлку.
Они прижали ушки,
Повисли, как игрушки.

Десять маленьких зайчат
Висят на ёлке и молчат -
Обманули волка.
Дело было в январе -
Подумал он, что на горе
Украшенная ёлка.

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 25 Грудня, 2012 14:10 
Офлайн
Щось писав
Щось писав

З нами з: 22 Жовтня, 2012 15:10
Повідомлення: 39
Репутація: 1
Пора на работу.
Татьяна Бокова



Мне так надоело
Без дела бродить.
Хочу на работу,
Как папа, ходить.
Я буду, как он,
Подниматься чуть свет.
И есть на работе
В столовой обед.
В газету смотреть
По утрам на бегу.
И даже нахмуриться
Грозно могу.
Скажите начальникам
Разных работ:
У взрослых со мною
Не будет забот!
Не буду я плакать,
По дому скучать
И на совещаниях
Буду молчать.
А чтобы не вышло
Чего-то не так,
Прошу у начальников
Мелочь, пустяк.
Пусть маму с собой
Разрешат привести,
Она хорошо себя будет вести.

Додано через 1 хвилину 10 секунд:
Почему, порой, ребёнка
Называют поросёнком?
Тут не правы вы, друзья...
Поросёнок - это я!
Рассмотрите, голубочки,
Мои розовые щёчки,
Ушки, ножки, хвост крючком,
Милый носик пятачком,
Словно бусинками глазки...
Обожаю слушать сказки,
Говорю по словарю,
Но выходит лишь: - Хрю-хрю!
Вам рассказ подробный нужен?
:) Я люблю купаться в луже,
Пусть в ней грязная вода,
Это, братцы, ерунда!
А когда в пыли купаюсь,
Вот тогда я наслаждаюсь!
И частенько вечерком
Рою землю пятаком.
Вот такой я шалунишка,
Перепачкал все штанишки...
Мама, позови домой
И скорей меня отмой!
Слышал я, что и ребятки
Могут быть, как поросятки...
А итог теперь таков:
Я остался без штанов!

Додано через 44 секунди:
Кряк и Бряк

Жил да был утёнок Кряк –
Плавал он повсюду;
Жил да был бобрёнок Бряк –
Ставил он запруды.

Молодец утёнок Кряк –
Хочет быть юннатом!
Злюкой стал бобрёнок Бряк –
Хочет быть пиратом.

Раз поплыл далёко Кряк,
Маму не послушал!
Потирает руки Бряк,
Навострил он уши.

Всё плывёт утёнок Кряк,
Видит вдруг – запруда.
Затаился злюка Бряк,
Где коряжек груды.

Весь в раздумьях добрый Кряк –
Перед ним коряга.
Тут как тут бобрёнок Бряк:
"Всё отдай, бродяга!"

Зашумел утёнок Кряк:
"Мама, папа, братик!"
Дальше злится злюка Бряк:
"Я – морской пиратик!"

Но решил утёнок Кряк:
"Нечего бояться!
Пусть буянит злюка Бряк –
Буду защищаться!"

Клювом вправо, влево Кряк –
Дал бобрёнку сдачи!
Замолчал вдруг злюка Бряк –
Испугался, значит!

"Не дерись ты, – крикнул Бряк, –
Наигрались, хватит!
Я хотел, утёнок Кряк,
Поиграть в пиратов."

Улыбнулся добро Кряк:
"Ладно, позабудем!"
Передумал злюка Бряк:
"Злюкою не буду!"

И не хочет больше Бряк
Быть морским пиратом;
Лучше добрым быть, как Кряк …
Лучше быть юннатом!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 26 Грудня, 2012 23:00 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Тим Собакин

***
Светлой ночью шёл,
шёл
снег.
Долгой ночью шёл,
шёл
снег.
А наутро снег
вдруг
лёг
на обочины
до-
рог.
Лёг на поезд и
вок-
зал,
на корабль и
при-
чал.
Потому что шёл
всю
ночь.
Потому что снег
устал.

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 07 Січня, 2013 1:15 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
М. Лаписова

ЭТО БУДЕТ КОШКИН ДОМ

Я катаю снежный ком -
Это будет кошкин дом.
К дому сделаю дорожку,
Чтоб удобней было кошке.

Будет комнатка внутри.
Кошка, вот твой дом, смотри!
Не нужны тебе окошки -
В темноте все видят кошки!

Покрошу для кошки крошки -
Будет снежный бутерброд!
Только почему-то кошка
В кошкин дом свой… Не идет…

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 10 Січня, 2013 21:03 
Офлайн
Щось писав
Щось писав

З нами з: 22 Жовтня, 2012 15:10
Повідомлення: 39
Репутація: 1
Маленький зайчонок улыбнулся маме:
Я тебя люблю вот так! – и развел руками.
А вот как я тебя люблю! – мать ему сказала,
Развела руками и тоже показала.
- Это очень много, - прошептал зайчишка,
- Это очень, очень много, много, но не слишком.
Он присел и прыгнул высоко, как мячик
Я тебя люблю вот так! – засмеялся зайчик.
И тогда ему в ответ, разбежавшись, лихо,
- Вот как я тебя люблю! – подпрыгнула зайчиха.
- Это очень много, - прошептал зайчишка,
- Это очень, очень много, много, но не слишком.
- Я тебя люблю вот так! – зайчик улыбнулся
И на травке-мураве перекувыркнулся.
- А вот как я тебя люблю! – мамочка сказала,
Кувыркнулась, обняла и поцеловала.
- Это очень много, - прошептал зайчишка,
- Это очень, очень много, много, но не слишком.
- Видишь, дерево растет, возле речки прямо?
Я тебя люблю вот так! – понимаешь, мама.
А у мамы на руках видно всю долину.
- Вот как я тебя люблю! – мать сказала сыну.
Так прошел веселый день, в час, когда смеркалось,
Желто-белая луна в небе показалась.
Ночью детям нужно спать даже в нашей сказке.
Зайчик маме прошептал, закрывая глазки:
- От земли и до луны, а потом обратно -
Вот как я тебя люблю! Разве не понятно?..
Подоткнув со всех сторон зайке одеяло,
Тихо-тихо перед сном мама прошептала:
- Это очень-очень много, это так приятно,
Когда любят до луны, а потом обратно!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 22 Січня, 2013 10:11 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Добрые стихи-потешки Гайды Лагздынь:

***
Под зонтом идет Мороз
В валенках по лужам.
Рассердился он всерьез:
- Где метель? Где стужа?
Отлучился на минутку,
И со мной сыграли шутку?
Сам я сделаю прогноз:
Завтра будет вновь мороз!

***
Наш зайчонок заболел.
Он сосульку - ледянульку
На крыльце без спроса съел!
А теперь лежит, болеет.
Кто зайчонка пожалеет?

***
Снял зайчонок тапочки,
Чисто вымыл лапочки,
Съел морковку -
И в кровать.
Будет зайка крепко спать.

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 27 Січня, 2013 17:21 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Зинаида Александрова

МОЙ МИШКА

Я рубашку сшила мишке,
Я сошью ему штанишки.
Надо к ним карман пришить
И конфетку положить.

На плите сварилась каша.
Где большая ложка наша?
Я тебе перед едой
Лапы вымою водой.

Повяжу тебе салфетку -
Ешь котлетку, ешь конфетку,
Молоко своё допей,
И пойдём гулять скорей!

Это - куры, это - утки,
Чёрный Шарик спит у будки.
Мы его не позовём,
Убежим гулять вдвоём.

Пьёт козлёнок из корыта,
На тебя глядит сердито.
Ты не бойся - это гусь,
Я сама его боюсь.

Мы по узенькой дощечке
Побежим купаться в речке,
Будем плавать, загорать,
Наши трусики стирать.

Мишка топал, баловался,
Лёгкий мостик зашатался,
По воде идут круги…
Шарик, Шарик, помоги!

Мишка мокрый, будто губка, -
Сохнет плюшевая шубка.
Шарик убежал вперёд.
Нам от мамы попадёт!

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 05 Лютого, 2013 1:39 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Валентин Катаев
ЁЖИК

На комод забрался ёжик.
У него не видно ножек.
У него, такого злючки,
Не причесаны колючки,
И никак не разберешь -
Щётка это или ёж?


Андрей Усачев
КАК ЁЖИК НАШЁЛ ДОРОГУ ДОМОЙ

Мама Ежиха, затеяв уборку,
Стала труху из перины трясти.
И попросила Ёжика в норку
Для новой перины листвы принести.
Ёжик подумал:
- Такую перину
Я соберу в полминуты на спину!
Ёжик клубком по листве покатился
И в незнакомом лесу очутился.

Ёжику страшно. Иголки дрожат...
И полетел со спины листопад:
Вихрем летели из новой "перины"
Листья берёзы
И листья осины,
Кисти рябины,
Ладошка кленовая,
Дуба листочек
Да шишка сосновая…

Но не напрасно Ежик дрожал,
Ёжик тем временем соображал:
- Первым берёзовый лист опустился -
Значит, я рядом с берёзой катился!
Маленький Ёжик уже не дрожит.
Он уже к ближним берёзкам бежит.
Мимо берёзок -
К роще осиновой,
Мимо осинок -
К роще рябиновой...
Клёны качают верхушками справа,
Вот показалась за ними дубрава,
Вот уже близко сосна на пригорке...
Вот и добрался Ёжик до норки.

Мама глядит удивлённо на сына.
Мама спросила:
- А где же перина?
Ёжик смутился:
- Перина… В лесу.
Можно, я завтра её принесу?

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 09 Лютого, 2013 1:08 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Ольга Громыко

ПРО БУТУЗОВ

У бутузов есть маленький носик,
Чтоб совать его там, где не просят,
А еще у бутузов есть глазки,
Чтоб высматривать ими проказки,
А еще у бутузов есть ротик,
Чтоб тянуть в него все, что находят,
А еще у бутузов есть уши,
Чтоб родителей им не слушать,
А еще у бутузов есть ручки,
Чтоб ломать ими разные штучки,
А еще у бутузов есть пузо -
Это главное место бутуза!
А еще у бутузов есть спинка,
Чтобы в луже валяться, как свинке,
А еще у бутузов есть ножки,
Чтоб ими удрать по дорожке!

А еще у бутузов есть попа,
Вот она им малину и портит...

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 14 Лютого, 2013 23:52 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Людмила Шкилева

Когда же мамочка придет?

Спешила мама в магазин
Сказала: "Не скучай один.
Дверь никому не открывай,
Возьми букварь и почитай".
Я на балконе постоял,
Ладошкой маме помахал…
Ведь я большой. Зачем грущу?
Пойду работу поищу.
Кран повернул, бокал свой взял,
Хотел помыть, а он упал.
И прямо на пол, как всегда,
Разбился... Ой, ну, не беда:
Я знаю, где у папы клей.
На полке надо взять. Скорей!
Подвинул стол, поставил стул,
Залез, коробку потянул,
Не удержал и вместе с ней
Свалился. И разлился клей...
Ну, ладно, тоже не беда -
У всех бывает иногда.
Сейчас осколки соберу
И тряпкой клей с ковра сотру.
Бегом! Вот веник. Вот совок.
С водой ведерко приволок.
Пока осколки собирал,
Одной ногой в ведро попал.
Вода по комнате течет...
…Когда же мамочка придет?

2011
Источник - mypishem.ru

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 22 Лютого, 2013 2:15 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Агния Барто
МОЙ ПЕС

Мой пес простудился
И стал безголосым.
Котенок шмыгнул
У него перед носом,
А бедный больной
Даже тявкнуть не мог.
Вот до чего
Тяжело занемог!

Валентина Ланцетти
МОЙ ЩЕНОК

Я сплела щенку венок.
Удивился мой щенок,
Почесал за ухом лапой:
- Что мне делать с этой шляпой?

Ирина Пивоварова
ЖИЛА-БЫЛА СОБАКА

Жила-была собака.
Она была большая,
И был у той собаки
Огромный рыжий хвост.
И вот, когда собака
Бежала по дороге,
За нею пыль вставала
Почти до самых звёзд.
И были у собаки
Огромнейшие зубы,
И лаяла собака,
Как миллион собак.
Когда она дышала,
С домов слетали крыши
И все деревья гнулись
И это было так.
Жила-была собака...
Но только ты не бойся,
Она была послушной
И доброю была.
Меня она любила
И в гости приходила,
И ела хлеб с вареньем,
И сладкий чай пила.
И добрая собака
Со мной гулять ходила
И ласково крутила
Своим большим хвостом.
А вот что было дальше,
Ещё я не придумал.
Сначала я придумаю,
А расскажу потом.

Источчник - lubovbezusl.ucoz.ru

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 07 Березня, 2013 19:58 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Б. Квашньов

ТІЛЬКИ МАМА


Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп'ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав, кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають МАМИ, тільки МАМИ!

- От за це їм, - каже тато,
Люди влаштували СВЯТО!

Джерело: doshkolenok.kiev.ua


Ірина Жиленко

ВЕСНА І МАМА


Якось я спитала у Весни:
- Ти чому приходиш, поясни?
І весна мені сказала прямо:
- Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій, пам’ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було б!

Ще сказав: - Ви помічали, може, -
Кожна мама із весною схожа! -
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою - сестриці!

Джерело: angelyatko.com.ua

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 20 Березня, 2013 0:05 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Леся Вознюк

Невигадана історія про появу мови

Колись первісні люди
не знали ані слова,
не вміли пояснити:
це - мамонт, то - корова.
Вони порозумітись
старались між собою -
показували пальцем,
кивали головою.
Якщо чужинці раптом
з’являлися з-за лісу,
нахмурювали брови,
хапалися за списа.
Стрічали друзів з миром,
усміхнено, охоче,
і дивувались щиро,
до неба звівши очі.
А потім, щоб онукам
про все це розказати,
то вигадали мову
і стали розмовляти.

© Леся Вознюк, 16.01.2012
http://lesia.vozniuk.com/poem/

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 20 Березня, 2013 0:24 
Офлайн
Частий гість
Частий гість
Аватар користувача

З нами з: 12 Березня, 2013 20:51
Повідомлення: 50
Репутація: -2
А вот я помню суперстих из своего советского детства.
Там были слова:
"жабка-дід і жабка-бабка
мама-жабка, тато-жабко
і веселе маленя Жабенятко-жабеня"
В стихе шла речь о лягушачьей семье, которой не нравилось жить в родном болоте, они мечтали о другом. Но, когда переехали, то увидели, что жизнь там еще хуже и вернулись обратно. Ну, понятно, в стихе была патриотическая мораль. Решил найти стих для сына, рылся в нете, и, вроде как нашел, но... уже с совсем другим сюжетом, вернее, вообще без него. Зачем переписали - непонятно, видимо очень боялись обидеть "щирых украинцев" с канадским паспортом. А жаль... :(

Додано через 1 хвилину 29 секунд:
УРА!!! Нашел:
Цитата:
Очеретяна хатина
біля річечки була,
і жила у ній родина
не велика, не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

Так би жити й поживати,
та чомусь одного дня
почала вередувати
дружна жаб’яча сім’я.

– Тут вода занадто чиста!
– Комарі якісь дрібні!
– На лататті ніде й сісти!–
буркотіли цілі дні
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

Десь вони почули мову
про якийсь недальній край:
там калюжа є чудова,
а навколо – справжній рай!

Що ж тут думати-гадати?!
Швидко все забрали з хати,
в хуру коника впрягли,
хто що може потягли.

Йдуть і йдуть… Стомились дуже,
та скінчилась довга путь:
ось нарешті й та калюжа!
Оселилися й живуть:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

Ще до осені далеко,
час минає спроквола.
Тільки враз жахлива спека
дошкуляти почала.

Стала сохнути калюжа,
менша й меншає щодня…
Гірко плачеться і тужить
бідна жаб’яча сім’я:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

– Ой, рятуйте! Ми загинем!
Що робити без води?
Й надала ж лиха година
переїхати сюди!

Геть звідсіль!.. – І в тую ж нічку,
тільки спека уляглась,
швидше знов на рідну річку
вся сімейка потяглась:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

Цілу ніч ішли невпинно
і на ранок прибрели
в очеретяну хатину,
де колись вони жили.

Ранок весело іскриться,
і комарики гудуть,
і тепер нікуди звідси
мандрувати вже не йдуть
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.

новый вариант :bad: :
Цитата:
Очеретяна хатина
біля річечки була.
І жила у ній родина
не велика й не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка й тато-жабка,
і маленьке мленя
жабенятко-жабеня.

Мама-жабка ловить мушки,
тато шиє квапелюшки,
курить люьку жабка-дід,
бабка - варить всім обід,
а веселе жабеня
ім виспівує щодня:

Кумки-кумки,
кваки-квак,
скреке-ке-ке,
кудкудак!
Ой - не так!-
не кудкудак,
а бреке-ке-ке-ке
квак!

Гарна пісня в жабеняти.
Любить пісню цю співати
всенька жаб"яча сім"я:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і маленьке маленя
жабенятко-жабеня.
Нумо пісню цю співати!
Нумо жабкам помагати:

Кумки-кумки,
кваки-квак,
скреке-ке-ке,
кудкудак!
Ой - не так!-
не кудкудак,
а бреке-ке-ке-ке
квак!

Але й гарно, любі дітки,
ви співаєте усі,
плещуть вам в зелені лапки
жабки всі на лопусі:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і маленьке маленя
жабенятко-жабеня!

Н.Забіла


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 20 Березня, 2013 21:03 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Спасибі за віршик з радянського дитинства! Він називається "Вередливі жабки", і його дійсно написала Наталя Забіла (1903-1985). Її вірші радували не одне покоління діточок і продовжують радувати зараз (друкувалися в журналі "Пізнайко від 2 до 6"). Але підпис Н. Забіла доречний тільки після першого варіанту.
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php ... rl_id=1710
http://posnayko.com.ua/reader/knizhnaya ... y-524.html

Цікаво, а хто автор "...Кумки-кумки, кваки-квак, скреке-ке-ке, кудкудак!.."?

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 21 Березня, 2013 11:33 
Офлайн
Частий гість
Частий гість
Аватар користувача

З нами з: 12 Березня, 2013 20:51
Повідомлення: 50
Репутація: -2
Atta girl написав:
Цікаво, а хто автор "...Кумки-кумки, кваки-квак, скреке-ке-ке, кудкудак!.."?

По ссылкам везде автор - Н. Забила. Странно... если бы она творила после 90-х, было бы объяснимо, если б она "переписала" стих, дабы не оскорблять руководителей современного украинского государства с канадским паспортом... Но, судя по всему, кто-то переписал после ее смерти. не хочется, конечно, выглядеть сторонником "теории заговора", но иначе, как попыткой вычеркнуть из памяти старый стих "антиэммигрантской" направленности, объяснить не могу.


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 21 Березня, 2013 11:49 
Офлайн
Cordial
Cordial
Аватар користувача

З нами з: 18 Жовтня, 2007 20:16
Повідомлення: 3719
Репутація: 1146
Обсуждайте, пожалуйста, политический подтекст в других разделах. Это Творчество. И мне бы не хотелось, чтоб его смешивали с политикой и тем более разными неприглядными комментариями.

_________________
Ты небо рисуешь синим, а серым рисуешь скалы. Затем мужчин, обязательно сильных, и женщин, конечно, слабых. Но небо лишь изредка сине, а серое вовсе не скалы, и вот приходится быть сильной. А хочется быть слабой.


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 21 Березня, 2013 15:35 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Off-topic: red7, извините, что невольно спровоцировала Вас на политический комментарий.
Марго, можно перенести это куда-нибудь? Где можно будет возмутиться, когда кто-то извращает первоисточник или попросту ворует чужое!


Виктор Лунин
ВЕЖЛИВЫЙ СЛОН

Вышел слон на лесную дорожку.
Наступил муравью он на ножку.
И вежливо
Очень
Сказал муравью:
- Можешь и ты наступить на мою!

http://www.chudesnayastrana.ru/lunin.htm

Леся Вознюк
СМАКОТА

Від тістечок Михайлик просто мліє:
- Такі хрумке-е-е-нькі, з кре-е-е-мом…, - що й казати.
Він їсти без обмежень їх воліє
і навіть пальці згоден облизати.

Михайлик плямкає, прицмокує, муркоче:
- Ням-ням і смакота! - луна з кімнати,
закочує від насолоди очі:
- Такі смачні, що вам не передати!

- Хіба ж це смакота? - сказала кішка, -
так не жартуй і не сміши мене,
гадала, що хрумтить у тебе мишка,
а ти їси щось зовсім несмачне.

http://lesia.vozniuk.com/poem/

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 06 Квітня, 2013 1:50 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Самуил Маршак
АПРЕЛЬ!

Апрель, апрель...
На дворе звенит капель.
По полям бегут ручьи,
На дорогах - лужи.
Скоро выйдут муравьи
После зимней стужи.
Пробирается медведь
Сквозь густой валежник.
Стали птицы песни петь,
И расцвел подснежник.


Борис Заходер
ЛАСТОЧКА


Улетела Ласточка
За тридевять земель...
Возвращайся, Ласточка!
На дворе апрель.
Возвращайся, Ласточка!
Только не одна:
Пусть с тобою, Ласточка,
Прилетит Весна!

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Віршики родом з дитинства...
ПовідомленняДодано: 23 Квітня, 2013 14:52 
Офлайн
Ветеран
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 03 Серпня, 2012 12:23
Повідомлення: 743
Звідки: Смела
Репутація: 33
Самуил Яковлевич Маршак

УРОК ВЕЖЛИВОСТИ

Медведя лет пяти-шести
Учили, как себя вести:

- В гостях, Медведь,
Нельзя реветь,
Нельзя грубить и чваниться.
Знакомым надо кланяться,
Снимать пред ними шляпу,
Не наступать на лапу.
И не ловить зубами блох,
И не ходить на четырех.
Не надо чавкать и зевать,
А кто зевает всласть,
Тот должен лапой прикрывать
Разинутую пасть.
Послушен будь и вежлив будь!
И уступай прохожим путь,
А старых - уважай !
И бабушку-медведицу
В туман и гололедицу
До дома провожай!

Так Мишку лет пяти-шести
Учили, как себя вести...

Хоть с виду стал он вежливым,
Остался он медвежливым.
Он кланялся соседям -
Лисицам и медведям.
Знакомым место уступал,
Снимал пред ними шляпу,
А незнакомым наступал
Всей пяткою на лапу.
Совал куда не надо нос,
Топтал траву и мял овес.
Наваливался брюхом
На публику в метро
И старикам-старухам
Грозил сломать ребро.

Медведя лет пяти-шести
Учили, как себя вести...

Но, видно, воспитатели
Напрасно время тратили!

http://lib.ru/POEZIQ/MARSHAK/detskaya.txt

_________________
Пока живу - надеюсь!


Догори
 Профіль  
 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 85 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Вперед:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB
*Мобільна версія