Смілянський форум

Після різдвяних свят, я поїхала до своїх родичів у Золотоношу. З перших же кроків місто просто вразило мене своїм чудовим перетворенням. Це була неділя, але вулицями їздив маленький тракторець з ковшем, з якого комунальник розкидав на пішохідні доріжки протиожеледову суміш.
Далі я побачила велосипед на, якому були корзини з сосновими гілками (влітку у цих корзинах квіти). Таких інсталяцій по місту декілька.
Потім я зайшла у під’їзд де мешкає племінниця і знову приємні враження – на стінах гарні малюнки. Один із сусідів побачивши, що я фотографую, поцікавився. Я відверто сказала що приємно вражена і, що у нас у Смілі зовсім не так, і вже через півгодини мене запросили на ознайомчу екскурсію по місту. Я пам’ятаю Золотоношу раніше, від тієї Золотоноші Сміла була на 100 кроків попереду, а зараз ми і поряд не стоїмо.
Стільки всього нового, цікавого, того що дійсно робиться для людей я там побачила. Можу пізніше і про це розповісти. Але зараз про тварин.
В області затверджена і діє Програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2016-2020 роки за сприяння Фонду підтримки місцевих ініціатив при Посольстві Канади в Україні. Виконавцем грантового проекту є Черкаський обласний благодійний фонд «Еко-Центр» (співвиконавець обласної Програми). Канадський фонд виділив кошти на облаштування трьох пілотних пунктів сучасним ветеринарним обладнанням.
З пропозиціями про співпрацю черкаські волонтери їздили по районах, приїздили і до Сміли, але... коли Федоренко почув про гроші (Увага!) – у нього з’явилась зацікавленність, але коли зрозумів, що спочатку треба виділити земельну ділянку, збудувати приміщення (достатньо 40 м2) – відмовився. А от у Золотоноші пристали на пропозицію. З металопрофілю збудували ангарчик, в якому 3 приміщення:
1 – операційна, обладнана ванною, мийкою, теплонагрівачем;
2 – відсіків з шістьма вольєрами для перетримки тварин;
3 – карантинний відсік із двох вольєрів.
Обійшлося все це, орієнтовно, у 62 тис. грн.
Приїхали дівчата-волонтери із Черкас подивились, оцінили. Все «Ок!» Дали сигнал канадцям. Вони забезпечують оплату хірургічного столу, інструментів, авто для пошуку і перевезення відловлених тварин, рушницю з транквілізаторами, сітки для відлову, переноски.
В Золотоноші є ветеринарний технікум і з метою економії коштів, міськвиконком заключив з ним договір, за яким студенти технікуму будуть проходити практику у цьому ветпункті (економія на зарплатні лікарям). Декілька днів тому, в Золотоношу приїздили канадці. Разом з ними приїхали очільники Канева, Звенигородки, іще хтось – переймати досвід. Смілян небуло!!!!!
По дорозі з притулку заїхали на полігон ТПВ де польські фахівці монтують лінію по сортуванню вторинної сировини. Поруч працюють комунальний прес, на якому пресують пластикові та паперові відходи та подрібнювач гілок, на якому заготовляють щепу для опалення комунальних закладів.
За час перебування в Золотоноші чула і бачила іще багато цікавого. Наприклад, ніхто не вмикає серед білого дня ліхтарі, щоб міняти лампи, голови квартальних комітетів, подають заявку на заміну із вказуванням номерів опор і їх міняють. Після очистки русла річки Золотоношки роблять міський комунальний пляж. Під індустріальний парк виділили 10 га землі, залучили іспанських інвесторів… Поляки запустили виробництво штучного каменю, створивши сорок робочих місць. Німці будують завод по виробництву пластикових комплектуючих для автопрому.
Делегація міськради відвідала Польшу з метою вивчення досвіду децентралізації.
Кожного року, мер з усіма заступниками у міському палаці культури звітує перед жителями міста, що зроблено, які плани на наступний рік, люди цікавляться – влада відповідає. Не те, що смілянські чинуші, які ховаються від розлючених відвідувачів, а небайдужих громадян, волонтерів обзивають ледарями і бандитами.
Прощаючись, сказала золотоношцям, що заздрю їм але, насправді, радію… за Черкащину і Україну – повільно, локально, але щось робиться, є потенція до змін.